ОПТИМІЗАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ БАНКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МАРКЕТИНГОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Анотація

Метою статті є встановлення основних теоретичних і практичних проблем процесу оптимізації фінансових ресурсів комерційних банків та обґрунтування на основі їхнього аналізу пропозицій і рекомендацій щодо визначення критеріїв оптимізації та способів їх досягнення на основі нормативно-правових та маркетингових інструментів.

Розглянуто теоретико-методологічні аспекти формування та використання ресурсів комерційних банків. Обґрунтована вирішальна роль фінансових ресурсів у процесі ефективного управління ресурсами банків. Сформульовано визначення ресурсів банку, як сукупності його фінансових, технічних, технологічних, людських, організаційних, просторових, часових, інформаційних та нематеріальних можливостей банку для забезпечення досягнення стратегічних і тактичних цілей своєї діяльності. Обґрунтована ідентичність понять «ресурси банку» і «ресурсна база банку».

Визначено дві групи інструментів оптимізації фінансових ресурсів банку:                                           нормативно-правові

(адміністративні) інструменти та маркетингові інструменти. При цьому групу нормативно-правових (адміністративних) інструментів розділено на два сегменти: інструменти зовнішнього впливу, які, у свою чергу, за шириною дії можуть бути розділені на інструменти загальної дії та інструменти селективної дії та інструменти внутрішнього характеру. Визначено перелік основних маркетингових інструментів процесу оптимізації фінансових ресурсів банку.

На основі дослідження інструментів оптимізації фінансових ресурсів сформульовано алгоритм дій банку як сукупності п ’яти послідовних етапів. Аргументована необхідність одночасного використання декількох критеріїв оптимізації, упорядкованих за допомогою визначених банком пріоритетів. Наукова новизна представлена встановленою автором відповідністю інструментів оптимізації певному елементу фінансових ресурсів банку. Це дозволяє у практичному плані здійснювати вибір найбільш ефективних інструментів оптимізації фінансових ресурсів, визначати напрям і ступінь впливу кожного із інструментів, комбінувати їхні поєднання та здійснювати постійний моніторинг динаміки та структури фінансових ресурсів.