СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ КОМУНІКАЦІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ

Анотація

В сучасних умовах розвитку ефективність та успішність діяльності більшості організацій в великій мірі залежить від системи організації управління в ній. Впровадження сучасних інформаційних технологій в систему управління організацією вимагає чіткого визначення сучасних сутності, структури, функцій, можливостей та тенденцій їх розвитку. Також доцільним видається окреслення базису щодо налагодження дієвої та функціональної системи комунікацій в організації, тому метою статті є визначення основ щодо забезпечення системи комунікацій в організації на базі використання сучасних інформаційних технологій та визначення їх напрямів розвитку.

В сучасних умовах розвитку науково-технічного прогресу вимагає від сучасних менеджерів використання актуальних інструментів здатних спростити та підвищити ефективність виконання повсякденних функцій. Використання інформаційно-комунікативних технологій призводить до перетворень в теорії, методології та організації зв ’язків та управлінні сучасною організацією. Перспективним напрямом використання інформаційно- комунікативних технологій в управлінні є використання систем електронного документообігу в діяльності організацій. Реалізація такої системи забезпечує зростання відкритості та прозорості прийняття управлінських рішень, що сприятиме підвищенню розуміння прийняття таких рішень та довіри до них.

Ще одним елементом функціонування сучасної організації є взаємодія з зовнішнім середовищем. Найбільш поширеним інструментом такої взаємодії є використання електронної пошти. Використання електронної пошти в організації значною мірою спрощує взаємодію з зовнішнім середовищем організації та її взаємодію з клієнтами. Це, в свою чергу, значною мірою актуалізує необхідність специфічних підходів до використання в організації електронної пошти.

Таким чином, впровадження новітніх технологій в систему забезпечення комунікацій є процесом, з одного боку, реальним, а з іншого, незворотнім. Наявність визначених особливостей визначає необхідність удосконалення існуючих вирішень через впровадження нових функцій, або формування абсолютно нового комунікаційного середовища, яке здатне задовольнити існуючі потреби комунікаційного процесу.